Макроглія (від макро… і грец. glía – клей), клітини в мозку, що заповнюють простір між нервовими клітинами – нейронами – і оточуючими їх капілярами. М. – основна тканина
, часто з нею ототожнювана; на відміну від мікроглії, має спільне з нейронами походження з нервової трубки.
Клітини макроглії поділяються на 3 групи: епендимна глія; астроцитна глія; олігодендроглія. Епендимна глія (епендима) – вистилає центральний канал спинного мозку, порожнини шлуночків головного мозку. Ця глія схожа на призматичний епітелій.
Макроглія похідна гліобластів, виконує опорну, розмежувальну, трофічну та секреторну функції. Епендимальні клітини (деякі вчені виділяють їх з глії взагалі, деякі – включають в макроглію) нагадують одношаровий епітелій, лежать на базальній мембрані і мають кубічну або призматичну форму.
Мікроглія – це резидентні макрофаги центральної нервової системи (ЦНС). Історично мікроглію класифікували як підтип гліальних клітин центральної нервової системи. Мікроглія відіграє важливу роль у формуванні мозку, особливо у формуванні та підтримці контактів між нервовими клітинами – синапсів.