відмінок) mentis — душа, дух (у вужчому сенсі — розум) і суфікса прикметника 'al') — склад розуму, сукупність розумових, емоційних, культурних особливостей, ціннісних орієнтацій та установок, властивих соціальній чи етнічній групі, нації, народу, народності .
Ментальний стан – етап ментальної перебування суб'єкта, який задає на період свого існування набір можливих когнітивних функцій, які, у свою чергу, може здійснювати суб'єкт. Ментальний стан не є елементом свідомості.
Ментальні порушення – тяжке порушення психічного розвитку, при якому, перш за все страждає здатність до соціальної взаємодії та поведінки. Таких дітей відзначаються порушення інтелектуального розвитку, що виникають на ранніх етапах розвитку.
Ментальні стани нижчого порядку (НП) – відчуття, сприйняття, що відбуваються внаслідок впливу на органи чуття об'єктів зовнішнього світу. Ментальні стани вищого порядку (ВП), які як об'єкт, на який вони спрямовані, беруть будь-які інші ментальні стани.