μεταφυσικά, від ін.-грец. τὰ μετὰ τὰ φυσικά — «те, що після фізики») розділ філософії, що займається дослідженнями первісної природи реальності, миру та буття, за допомогою, за Кантом, чистого розуму.
Метафізика займається питаннями співвідношення матерії та духу, вивчає природу та діяльність свідомості, ставить питання зумовленості буття та свободи волі. Втім, акценти в метафізичному пізнанні розставлялися по-різному залежно від епохи.
immanentis «перебуває всередині») філософська категорія, що позначає невід'ємність, внутрішній зв'язок у протилежність до зовнішньої.
МЕТАФІЗИКА – Антидіалектичний спосіб мислення і метод пізнання, що розглядає речі та явища як відірвані, незалежні один від одного, як закінчені, незмінні, раз назавжди дані, що заперечує внутрішню суперечливість предметів та явищ.