Нейроглі́я, або просто гли́я (від грец. νεῦρον — волокно, нерв + γλοιός — клей), — сукупність допоміжних клітин нервової тканини. Складає близько 40% обсягу ЦНС.
Нейроглія (від нейро… і грец. glía – клей), глія, клітини у мозку, своїми тілами та відростками заповнюють простір між нервовими клітинами — нейронами — та мозковими капілярами. Кожен нейрон оточений кількома клітинами Н., яка рівномірно розподілена по всьому мозку та становить близько 40% його об'єму.
До складу нервової тканини входять клітини двох видів. Основні функції виконують нейрони, а клітини-супутники (клітини нейроглії) служать опорою та забезпечують обмін речовин. Функції нейронів: генерування та передача нервових імпульсів; обробка та зберігання інформації, що надходить.
Нейроглія (від грецьк. "нейрон" – "нерв" і "гліа" – "клей"), або просто глія, була відкрита італійським гістологом Камілло Гольджі і його іспанським колегою Сантьяго Рамоном-і-Кахалем, винахідникам покращеного методу фарбування нервової тканини