Нейромедіатор – це хімічний посередник, який передає, посилює та врівноважує сигнали між нейронами (нервовими клітинами) і клітинами-мішенями, які можуть перебувати в залозах, м'язах або інших нейронах.20 квіт. 2023р.
Значення окремих нейротрансмітерів, можна точно визначити на підставі аналізу крові чи сечі. Якщо виявляється їх низький рівень, необхідно знайти рішення. Для того, щоб організм міг виробляти необхідну кількість нейромедіаторів, у нього має бути достатньо речовин, з яких вони утворюються.
Від чого можуть виникнути проблеми з нейромедіатором? Очевидно, від того, що гени, що кодують ферменти, необхідні для його синтезу, стали погано працювати, стали малоактивними. Самі гени можуть бути поганими через мутації, які в них потрапили – тоді має сенс говорити про вроджені психічні аномалії.
Основні нейромедіатори та рецептори
- Невеликі молекули (наприклад, глутамат, гамма-аміномасляна кислота, гліцин, аденозин, ацетилхолін, серотонін, гістамін, норадреналін)
- Нейропептиди (наприклад, ендорфіни)
- Газоподібні молекули (наприклад, оксид азоту, оксид вуглецю)
- Ендоканабіноїди