Об'єктивність (лат. objectum – предмет) – здатність давати незалежну оцінку. Суб'єкт, що має об'єктивність, має можливість розглядати об'єкт таким, яким він є насправді – без відсилання до власного досвіду, смаку, бажань тощо. Об'єктивності протиставлено суб'єктивність.
неупереджено, з урахуванням всіх міркувань, що мають до справи ◆ Він розсудив цю суперечку об'єктивно.
Об'єктивність ставлення до об'єкта (явлення) та його характеристик, процесів, як до незалежної від волі та бажання людини. Об'єктивність має на увазі наявність знань як таких про об'єкт (явлення).
Суб'єктивність вираження уявлень мислячого суб'єкта (наприклад, людини) про навколишній світ, його точки зору, почуття, переконання та бажання. У філософії термін зазвичай протиставляється об'єктивності.