Бронхообструктивний синдром, синдром бронхіальної обструкції набір клінічних ознак, що утворюються через тотальне звуження просвіту бронхів. Звуження просвіту дрібних бронхів і фосування видиху призводить до виникнення свистячих звуків.
У більшості випадків, для лікування БОС застосовують:
- медикаментозну терапію (різні групи лікарських препаратів)
- інгаляційну терапію
- масаж, дихальну гімнастику, дренаж
Бронхообструктивний синдром Бронхообструктивний синдром патологічний стан, при якому порушується прохідність бронхів і подальший опір дихальних шляхів до повітря, що вдихається (за рахунок набряку та/або бронхоспазму). Внаслідок чого відбувається утруднене відходження слизу з бронхів.
Виникає на тлі бронхіальної астми, реакцій гіперчутливості, полінозів та алергічних бронхітів, синдрому Леффлера. БОС, спричинений інфекційними захворюваннями. Основні причини: гострі та хронічні вірусні бронхіти, ГРВІ, пневмонії, бронхіоліти, бронхоектатичні зміни.