Тому в медицині існує такий термін якосередкові поразки мозку», тобто патологія в одній (або кількох) ділянках головного мозкуяка впливає на пов'язані з цією ділянкою мозку внутрішні органи та призводить до розвитку несприятливих симптомів.
Поява великої кількості церебральних ділянок гліозу – основа для проведення додаткових діагностичних процедур. Така патологія асоційована з зниженням когнітивних функцій та появою неврологічних розладів.
Пошкодження утворюється внаслідок того, що імунна система організму атакує структури власної нервової системи. Зазвичай вогнища ушкодження локалізовані в білій речовині головного мозку, перивентрикулярно, в стовбурі, базальних гангліях і спинному мозку, а також нерідко вражають зорові нерви.
Виникнення одиничних чи множинних вогнищ дисциркуляторного характеру речовини мозку класифікують на види залежно від етіології. Виділяють гіпертонічну, атеросклеротичну, венозну та змішану форми.