нареч. до потужний, з великою силою, інтенсивністю ◆ Немає прикладу вживання (див.
ПОТУЖНО. Нареч. до потужний (в 1 та 2 знач.).
Іменник, неживий, жіночий рід, 3-тє відмінювання (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка). Корінь: -мощь-[Тихонов, 1996].
Морфологічні та синтаксичні властивості
| наст. | прош. | |
|---|---|---|
| Він вона воно | гнобіт | гнобил гнобила гнобило |
| Ми | гнобім | гнобили |
| Ви | гнобіте | гнобили |
| Вони | гноблять | гнобили |