М'язова ригідність є підвищений тонус м'язів, що ускладнює їх рухливість. Вона часто розвивається після надмірного фізичного навантаження. У тканинах накопичується молочна кислота та інші кінцеві продукти обміну речовин, що викликають ригідність.
Ригідністю м'язів називається їх постійна тонічне напруження. Наслідком ригідності є скутість та обмеження довільних та мимовільних рухових актів.
Лікування синдрому м'язової скутості Діазепам є препаратом вибору, що призводить до найбільш стійкого зменшення м'язової ригідності.. При неефективності діазепаму може застосовуватися баклофен (всередину або інтратекально).
Ригідність (від лат. rigidus – "твердий, заціпенілий") – твердість, неподатливість. У фізіології – відсутність реакції на стимули або опір їм, наприклад, внаслідок різкого підвищення тонусу анатомічних структур. Прикладом може бути також ригідний ритм серця, що не реагує на фази дихання, навантаження та ін.