Розірване мислення — відсутність будь-якого логічного зв'язку між висловлюваннями, поєднання різнорідних, не пов'язаних загальним змістом думок («на городі бузина, а в Києві — дядька»), граматичний лад мови (синтаксис) при цьому зберігається.
Розірваність відноситься до найбільш виражених розладів мислення при шизофренії. Клінічно вона проявляється у неправильному, незвичайно-парадоксальному поєднанні уявлень. Окремі поняття поза всяким логічним зв'язком нанизуються один на одного, думки течуть врозбрід.
Хворі на шизофренію оперують зв'язками не конкретними, а, навпаки, неадекватними реальній ситуації. Навіть спостерігається у ряді випадків конкретність суджень хворих на шизофренію найчастіше відображає згущення, зближення конкретного та абстрактного у визначенні ними низки понять.
Умовно можна виділити порушення темпу, глибини, послідовності, гнучкості, критичності та самостійності мислення; патологічні судження порушення змісту мислення, помилкові (невідповідні реальності або неправильно оцінювані) судження та умовиводи.