це стійке, незворотне (у дитячій практиці може бути частково оборотним) недорозвинення рівня психічної діяльності – інтелекту, мови, моторики, емоційно-вольової сфери та всієї особистості в цілому, обумовлене вродженою чи набутою органічною патологією центральної нервової системи.
Розумно відсталі діти зазвичай користуються мимовільним запам'ятовуванням, тобто запам'ятовують яскраве, незвичайне те, що їх приваблює. Довільне запам'ятовування формується вони значно пізніше — наприкінці дошкільного, на початку шкільного періоду життя. Відзначається слабкість розвитку вольових процесів.
Розумову відсталість чи олігофренію визначають як порушення психічного розвитку на різних сферах: інтелектуальної, пізнавальної, емоційної, що призводить до соціальної дезадаптації. Патологія проявляється у віці до 3 років, коли дитина зупиняється у розвитку, у неї виникає недоумство.
Клінічні ознаки розумової відсталості:
- психічний недорозвинення різного ступеня виразності;
- недорозвинення як інтелектуальної діяльності та особистості хворого, а й психіки загалом;
- ознаки недорозвинення як мислення, а й сприйняття, пам'яті, уваги, емоційно-вольової сфери та інших.;