Си́напс (грец. σύναψις, від συνάπτειν — з'єднання, зв'язок) — місце контакту між двома нейронами або між нейроном і ефекторною клітиною, що одержує сигнал. Служить передачі нервового імпульсу між двома клітинами, причому у ході синаптичної передачі амплітуда і частота сигналу можуть регулюватися.
Синапси утворені мембранами двох контактуючих клітин, пресинаптичної та постсинаптичної, які розділені вузькою синаптичною щілиною. Медіатор виділяється в синаптичну щілину за рахунок зкзоцитозу, дифундує до рецепторів постсинаптичної мембрани, зв'язується з ними та передає сигнал сусідній клітині.
Синапс – це місце контакту між двома нейронами або між нейроном та клітиною робочого органу. Головними елементами синапсу є мембрани двох клітин (пресинаптична та постсинаптична мембрани) та простір між ними (синаптична щілина).
Синапс – спеціалізований контакт між нервовими клітинами (або нервовими та іншими збудливими клітинами), що забезпечує передачу збудження із збереженням його інформаційної значущості. За допомогою синапсів нервові клітини поєднуються в нервові мережі, які здійснюють обробку інформації.