СПОРАДИЧНИЙ, -а, -а. Книжковий. Не постійний, випадковий, що з'являється іноді, час від часу.
СПОРАДІЧНА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ (від грец. sporadikos – одиничний, окремий), найнижчий ступінь інтенсивності (напруженості) епізоотич. процесу. Кількість випадків захворювання невелика, вони поодинокі; між ними важко чи неможливо встановити епізоотол.
1. Книжковий. Одиничний, випадковий, що з'являється час від часу; спорадичний (1 зн.).
Спорадична форма БКЯ – це тяжке прогресуюче неврологічне захворювання. Вважається, що воно виникає спонтанно, коли нормальний пріоновий білок у тканинах мозку раптом трансформується в аномальну форму. Це призводить до того, що у хворих не вдається встановити зв'язок із причиною захворювання.