Стеноз хребетного каналу хронічний патологічний процес, що характеризується зменшенням (звуженням) розмірів хребетного каналу та міжхребцевих отворів, через розростання кісток і хрящів.
Стеноз хребта – тяжке захворювання, яке викликає біль, кульгавість, порушує функції тазових органів та може призвести до незворотного пошкодження спинного мозку. Зазвичай для лікування проводять відкриті травматичні операції, після яких потрібно довго відновлюватися.
Показання для оперативного лікування Наявність ознак радикулопатії з характерною симптоматикою (болі, оніміння або поколювання в кінцівках). Втрата чутливості у руках чи ногах. М'язова слабкість у кінцівках. Втрата контролю функції кишківника або сечового міхура (наприклад, синдром cauda equina).
На початкових стадіях дегенеративного каскаду симптоми стенозу хребта можуть не турбувати. Однак якщо ситуація з часом посилюється, то вилікувати захворювання без операції вже неможливо.. Видалення стенозу можливе лише хірургічним способом.