Розумова відсталість — стан затриманого чи неповного розвитку психіки, що у першу чергу характеризується порушенням здібностей, які у період дозрівання і забезпечують загальний рівень інтелекту, тобто когнітивних, мовних, моторних і спеціальних здібностей.
Розумовою відсталістю називають групу станів, зумовлених вродженим чи рано набутим недорозвиненням психіки з вираженою недостатністю інтелекту. У хворих відзначається порушення когнітивних, мовленнєвих, моторних та соціальних здібностей. Термін «олігофренія» у наші дні використовується дедалі рідше.
Багато державних установ, комісій, «фахівців» часто ставлять 4-5 річній дитині діагноз розумова відсталість, ставлячи при цьому штамп на дитину та її сім'ю.
Розумову відсталість у дітей відносять до недорозвиненості всіх процесів психічного розвитку, яка проявляється в низькому рівні інтелекту, коли дитина не здатна пізнавати навколишній світ, навчатися, набувати знань відповідно до свого біологічного віку.