Наркома́нія (від ін. -грец. νάρκη – «заціпеніння», «сон» і μανία – «божевілля», «пристрасть», «потяг») стан, що характеризується патологічним потягом до вживання наркотичних речовин, що супроводжується психічними, а іноді й соматичними розладами.
Наркоманія. Наркоманія хвороблива непереборна пристрасть до наркотичних засобів, що викликає порушення психіки, галюцинації, марення.
Відчуття безтурботності та ейфорії; почастішання серцевого ритму та підвищення кров'яного тиску; розширення зіниць очей; надмірна рухова активність, сильне сексуальне розкріпачення; балакучість, діяльність носить непродуктивний та одноманітний характер; відсутнє почуття голоду; порушення режиму сну та …
Наркотики зазвичай вводять внутрішньовенно, але можна і підшкірно, внутрішньом'язово або навіть під язик. Користувачі зазвичай вводять у периферичні вени, але коли вони склерозуються через хронічне вживання, деякі вчаться робити ін'єкції у великі центральні вени (наприклад, внутрішню яремну, стегнову, пахву).