Затримка психомовного розвитку в дітей віком (ЗПРР) – група розладів, при яких освоєння навичками усного та найчастіше письмового мовлення запізнюється порівняно з віковими нормами. При такому стані у малюків не вистачає словникового запасу, вони не здатні до експресивного мовлення.
Захворювання, які можуть спричинити затримку психомовного розвитку: вроджені аномалії ЦНС та обмінні порушення в ній; епілепсія та інші психічні захворювання; ішемія головного мозку; гідроцефалія; мінімальна мозкова дисфункція (ММД); підвищений внутрішньочерепний тиск; дитячий церебральний параліч (ДЦП); …
Для дітей з затримкою психічного розвитку характерні: недостатній рівень розвитку пам'яті, моторики, мислення, мови, уваги, і навіть самоконтролю. Крім того, відзначається примітивність та нестійкість емоцій, погана успішність у школі.
Лікарі стверджують: ЗПРР важливо виявляти та починати лікувати вже у 2-3 роки, тоді результат лікування буде дуже відчутним. Якщо ж лікування затримки психомовного розвитку почалося після шести років, то хороший результат буде лише у 2 дітей із 1000, а після 7 років ймовірність лікування падає ще нижче.