Найбільш поширеною причиною запаморочення є захворювання внутрішнього вуха: доброякісно пароксизмальне позиційне запаморочення (ДППГ), інфекції внутрішнього та середнього вуха (отити), хвороба Меньєра, «морська хвороба» – заколисування.
Залежно від причини, що спричинила запаморочення, розрізняють такі різновиди стану: центральне: пов'язане з патологією головного мозку; периферичний: виникає на тлі ураження вестибулярної системи або вестибулярного нерва.
Діагностика та обстеження
- УЗДГ брахіоцефальних та транскраніальних судин.
- КТ головного мозку та черепа.
- МРТ головного мозку.
- Електроенцефалографія (ЕЕГ).
- МРТ шийного відділу хребта.
- ЕКГ без розшифрування
Біохімічний аналіз крові Показниками біохімічного аналізу крові, інформативними при діагностиці причин запаморочення, є: Глюкоза – для діагностики гіперглікемії та гіпоглікемії; АСТ (аспартатамінотрансфераза) – фермент, який у великій кількості знаходиться у серцевому м'язі.