З точки зору психології Мислення опосередковане та узагальнене відображення дійсності, вид розумової діяльності, що полягає у пізнанні сутності речей та явищ, закономірних зв'язків та відносин між ними.
Мислення – Вища ступінь людського пізнання; процес пізнання навколишнього реального світу, основу якого становить освіту та безперервне поповнення запасу понять, уявлень; включає в себе висновок нових суджень (здійснення висновків).
Мислення людини протікає у формі суджень та висновків. Судження – це форма мислення, що відображає об'єкти дійсності в їх зв'язках та відносинах. Кожне судження є окрема думка про щось.
Найбільш суттєві з них – самостійність, широта і глибина розуму, гнучкість думки, швидкість, критичність розуму. Самостійність мислення характеризується вмінням людини висувати нові завдання та знаходити потрібні рішення та відповіді, не вдаючись до приватної допомоги інших людей.