Хворі можуть відзначати нечіткість зору, туман перед очима, миготіння предметів, порушення сприйняття кольору з втратою тону і кольору, переважанням сірого кольору, з'являється патологічне сприйняття об'єкта, що швидко переміщається. Зниження зору супроводжується звуженням полів зору на зелений та/або червоний кольори.
У пацієнтів із розсіяним склерозом в 10 разів підвищений ризик запалення судинної оболонки ока – увеїта. Про увеїт можуть говорити розмиття зображення, зниження гостроти зору, світлобоязнь, крововилив у склоподібне тіло ока, сльозотеча. Хвороба може призвести до повної втрати зору [11].
При церебральної форми розсіяного склерозу з'являються очні симптоми: часто – ретробульбарний неврит, міжядерна офтальмоплегія та ністагм; дещо рідше – косоокість, парези окорухових нервів та хіазмальний синдром; рідко – проміжні увеїти та перифлебіти вен сітківки [4].
Зір після пошкоджень може певною мірою відновлюватися. Та чи інша частка нервових волокон встигає відтворити мієлін до появи бляшок. Для нервової тканини працюють механізми пластичності. Навіть при незворотній загибелі тіл та відростків нейронів їх функції можуть бути частково компенсовані.