Тривалий стрес не дозволяє організму повернутися до нормального стану. Це призводить до підвищення артеріального тиску та пульсу, можуть розвиватися розлади серцево-судинної системи, людина стає більш сприйнятливою до інфекцій, з'являються страхи, порушення сну, синдром вигоряння та депресії.
Зазвичай стрес сприяє виходу з експлуатації найбільш ослаблених систем організму. Гіпертонія, ішемічна хвороба серця, бронхіальна астма, виразкова хвороба ось далеко не повний список захворювань, розвиток яких здатний прискорити сильний або тривалий стрес.
Під час стресу в організмі людини відбувається почастішання та посилення серцебиття, коливання артеріального тиску (частіше – підвищення), почастішання та поглиблення дихання, або спазм дихальних м'язів, розширення зіниць (загострення зору) та підвищення м'язового тонусу.
"Класичними" психосоматичними захворюваннями, у розвитку яких важливу роль відіграє стрес, вважаються: гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, бронхіальна астма, тиреотоксикоз, неспецифічний виразковий коліт, ревматоїдний артрит, нейродерміт.