Хвороба Паркінсона виникає внаслідок дегенерації ділянки головного мозку, яка координує рухи. Найпомітніший симптом — це тремор, який виникає, коли м'язи розслаблені. Тонус м'язів підвищений, рухи уповільнені та погано координуються, хворий легко втрачає рівновагу.
У міру того, як кількість клітин у корі головного мозку, які виробляють медіатор дофамін, зменшується, хвороба Паркінсона прогресує дедалі активніше. В результаті знижується робота тих ділянок головного мозку, які контролюють мимовільні рухи кінцівок.
Хвороба Паркінсона проявляється руховими порушеннями: слабкістю м'язів, обмеженістю рухів, тремором кінцівок та голови у стані спокою. Можливий розвиток психічних відхилень, зниження інтелекту. Нині патологія вважається невиліковною.
При хворобі Паркінсона уражаються структури екстрапірамідної системи – базальні ядра та чорна речовина, блакитна пляма та інші. Найбільш виражені зміни відзначають у передніх відділах чорної субстанції.