Тривалий стрес не дозволяє організму повернутись до нормального стану. Це призводить до підвищення артеріального тиску та пульсу, можуть розвиватися розлади серцево-судинної системи, людина стає більш сприйнятливою до інфекцій, з'являються страхи, порушення сну, синдром вигоряння та депресії.
З'являється постійна втома, занепад сил, почуття тривоги та безвиході; Спостерігається апатія – людина втрачає інтерес до життя, стає загальмованим, довго формулює думки, втрачає нитку розмови; Турбують часті головний біль, запаморочення, може підвищуватися артеріальний тиск.
"Класичними" психосоматичними захворюваннями, у розвитку яких важливу роль відіграє стрес, вважаються: гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, бронхіальна астма, тиреотоксикоз, неспецифічний виразковий коліт, ревматоїдний артрит, нейродерміт.
Під час стресу в організмі людини відбувається почастішання та посилення серцебиття, коливання артеріального тиску (частіше – підвищення), почастішання та поглиблення дихання, або спазм дихальних м'язів, розширення зіниць (загострення зору) та підвищення м'язового тонусу.