Самотність – це відчуття того, що немає нікого, з ким можна було б поговорити чи провести час. Самотність може переживатися, наприклад, як тривожний тиск у грудях, спустошеність чи знедоленість – «я не належу до жодної групи». З самотністю пов'язані такі почуття та переживання: негідність
Як психогенний фактор самотність впливає на психіку людини і викликає появу гострих емоційних реакцій (у т. ч. тяжких переживань, тривожності, депресії, деперсоналізації, галюцинацій), зміна свідомості та самосвідомості, індивідуальних та особистісних особливостей людини.
Існує низка психологічних факторів, які сприяють самотності. Наприклад, це може бути низька самооцінка, яка призводить до уникнення контактів з іншими людьми через страх піддатися критиці, що, у свою чергу, створює порочне коло – внаслідок відсутності контактів самооцінка ще більше падає.
Коли людині добре на самоті, вона продуктивніше працює і краще почувається. Самотність тісно пов'язана з творчістю, з тишею, коли ти повністю відключаєшся від суєти зовнішнього світу, коли можеш по-справжньому заглянути в себе, своє життя, на світ, в якому живеш тільки ти. І така самота — це добре.