Зоровий аналізатор – один з органів чуття, що складається з очного яблука, допоміжних органів ока, що проводять шляхів, утворених нервовими волокнами, що йдуть пучками в складі нервів, а також центрів зорового аналізатора, що знаходяться в центральній нервовій системі, а саме, у головному мозку.
Зоровий аналізатор складається із трьох частин. Очі – це периферична частина, зорові нерви – провідникова, а зорова зона кори великих півкуль – центральна частина. За участю всіх трьох елементів сприймаються та аналізуються світлові подразники, і ми бачимо навколишній світ.
Зоровий нерв ділять на чотири ділянки: внутрішньоочна, внутрішньоорбітальна, внутрішньоканальцева і внутрішньочерепна. Починається зоровий нерв у диску зорового нерва, а закінчується в хіазмі – своєрідному перехресті нервів. Після цього частина нервових волокон проходить у відповідні центри мозку.
У сітківці виділяють два типи рецепторів:
- Палички сприймають світло в умовах сутінкового освітлення, містять пігмент родопсин.
- Колбочки – сприймають денне світло та кольори при яскравому освітленні, містять пігмент йодопсин.