Зазвичай у психоаналізі виділяються три складові: 1) метод дослідження психіки; 2) система знань про поведінку людини (психоаналітична теорія); 3) спосіб лікування психічних захворювань (психоаналітична терапія).
Психоаналіз заснований на вірі в існування несвідомих думок, почуттів, бажань та спогадів. Як терапія його часто використовують для лікування депресії, фобій, панічних атак, обсесивно-компульсивних і посттравматичних стресових розладів. Психоаналіз тісно пов'язаний із психодинамічною терапією.
Психоаналітик допомагає
- усвідомити витіснені бажання,
- переосмислити захисні механізми своєї психіки,
- виявити неусвідомлювані мотиви поведінки,
- задовольнити потреби, приховані у несвідомому.
Процес психоаналізу полягає у вивченні та реорганізації особистості; робиться це для того, щоб індивід міг зберігати свою напругу з меншими труднощами, поки не прийде час їх зняти. Необхідно зробити підсвідоме свідомим та привести під спостереження незадоволені напруження.