μέγας – великий) – захворювання, пов'язане з порушенням функції передньої частки гіпофіза (аденогіпофіз); супроводжується збільшенням (розширенням та потовщенням) кистей, стоп, черепа, особливо його лицьової частини, та ін. Акромегалія виникає зазвичай після завершення зростання організму; розвивається поступово, триває багато років.
Акромегалія – рідкісне нейроендокринне захворювання. Пізня діагностика та відсутність адекватної терапії призводять до суттєвої втрати якості життя та зниження тривалості життя пацієнтів. Люди з акромегалією вмирають утричі частіше і живуть на 6-8 років менше за середньостатистичного жителя Землі.
Ускладнення Акромегалія у міру прогресування може стати причиною підвищеного артеріального тиску та розвитку артеріальної гіпертензії. Поширені ускладнення захворювання у вигляді кардіоміопатії (збільшення серцевого м'яза у розмірах) та інших розладів серцево-судинної системи.
Причиною акромегалії є підвищений виробіток гормону росту гіпофізом. Коли гормон росту потрапляє у кровотік, печінка починає виробляти інсуліноподібний фактор росту-1 (ІФР-1). У свою чергу, ІФР-1 стимулює зростання кісток та інших тканин.