Синдром WPW – це сукупність симптомів, що вказують на ознаки тахікардії на електрокардіограмі (ЕКГ). Назва походить від перших букв прізвищ лікарів, які вперше описали синдром: Вольфа, Паркінсона, Уайта.
Постійний синдром WPW, особливо з нападами аритмії, порушує внутрішньосерцеву гемодинаміку, що веде до розширення камер серця та зниження скорочувальної здатності міокарда. Перебіг захворювання залежить від наявності, частоти та тривалості існування тахіаритмій.
Частота випадків раптової смерті серед пацієнтів із синдромом WPW варіює від 0,15 до 0,39% протягом періоду динамічного спостереження. від 3 до 10 років. В основі синдромів передзбудження лежить участь додаткових провідних структур, що є коліном макрорієнтри атріовентрикулярної тахікардії.
Пацієнтам з ознаками синдрому ВПВ на ЕКГ, які не мають нападів тахікардії, лікування не потрібне. Додатковий шлях може мимоволі зникнути з віком.