Коли повітря нагрівається, воно збільшується в обсязі, стає менш щільним, його маса зменшується, у зв'язку з чим знижується і атмосферний тиск. При охолодженні повітря він зменшується в обсязі, стає більш щільним, його маса збільшується і, відповідно, атмосферний тиск зростає.
При зміні атмосферного тиску у рідинних барометрах змінюється висота стовпа рідини (води чи ртуті): при зменшенні тиску – зменшується, при збільшенні збільшується. Отже, є залежність висоти стовпа рідини від атмосферного тиску.
При баричній прірві атмосферний тиск знижується на 4–7 мм ртутного стовпа та більше. Реакція на такі зміни залежить від адаптаційних здібностей організму, і, як правило, у осіб із хронічними захворюваннями вони нижчі.
Оптимальним значенням тиску, при якому людина не відчуває дискомфорту, вважається показник 760 мм ртутного стовпа. Зміна у більшу чи меншу сторону всього на 10 мм негативно впливає на самопочуття.