Автор фундаментальної праці «Математичні засади натуральної філософії», в якому він оприлюднив закони руху та закон всесвітнього тяжіння, що сформували панівну наукову точку зору аж до появи загальної теорії відносності.
Ньютон зробив три найважливіші відкриття: диференціальне та інтегральне обчислення, пояснення природи світла, закон всесвітнього тяжіння, описані в фундаментальних працях «Математичні засади натуральної філософії» (1687) та «Оптика» (1704).
У 1682 році Ісаак Ньютон відкрив закон всесвітнього тяготіння. Він звучить так: всі тіла притягуються один до одного, сила всесвітнього тяжіння прямо пропорційна добутку мас тіл і обернено пропорційна квадрату відстані між ними.
Класична теорія тяжіння Ньютона (Закон всесвітнього тяжіння Ньютона) – закон, що описує гравітаційну взаємодію в рамках класичної механіки. Цей закон був відкритий Ньютоном близько 1666, опублікований в 1687 в «Початках» Ньютона.