Залежно від цього фактора виділяють скроневу, лобову, тім'яну та потиличну епілепсію.
Залежно від локалізації вогнища патологічного збудження, напади бувають фокальними (вогнище в одній півкулі) та генералізованими (поширення патологічного збудження по кількох структурах головного мозку).
Найбільшу небезпеку становить епілептичний статус генералізованих судомних нападів. Смертельний результат настає у 10% всіх випадків статусу генералізованих тоніко-клонічних нападів. Люди, які стали очевидцями нападу, побоюються смерті хворого під час судом. Але такі випадки практично не трапляються.
Методи діагностики епілепсії Діагностування епілепсії передбачає низку процедур, які зазвичай включають аналіз крові, електроенцефалографію (ЕЕГ), комп'ютерну томографію (КТ) та/або магнітно-резонансну томографію (МРТ). Дані методи дозволяють лікарю виявити причину епілепсії, а також визначити тип нападу2.