У середньому при ранньому початку (до 39 років) тривалість життя становить близько 35-40 років. Якщо діагноз поставлено у 40–65 років, пацієнт може дожити до глибокої старості, понад 80 років. Найбільш обережний прогноз для людей похилого віку: хвороба Паркінсона після 65 років незмінно призводить до летального результату.
Неврологи виділяють такі варіанти темпу прогресування хвороби Паркінсона: швидкий, що характеризується досягненням 3 стадії протягом 5 або менше років; помірний, у якому 3 стадія настає через 5-10 років; повільний, зі зміною стадій протягом понад 10 років.
Якщо хвороба Паркінсона почала розвиватися у віці 20-40 років, її прогресування (за відсутності лікування) – дуже швидке. Починається хвороба у молодих, як правило, із проблем з м'язами. Першими ознаками патології у молодих найчастіше виступають мимовільні м'язові скорочення у плечах та стопах.
Вмирають хворі на хворобу Паркінсона, як правило, не від самої хвороби Паркінсона, а від ускладнень цього захворювання, травм (внаслідок падінь), аспіраційної пневмонії (внаслідок порушень ковтання) чи супутніх захворювань (інсульти та ін.).