Клінічні прояви Симптоми розладу деперсоналізації/дереалізації, як правило, мають епізодичний характер та їх інтенсивність коливається. Епізоди можуть тривати всього кілька годин або днів, а можуть – кілька тижнів, місяців або навіть років.
Основний спосіб корекції деперсоналізації-дереалізації – це психотерапія, насамперед рекомендується когнітивно-поведінковий напрям. Медикаменти є основним методом лікування, але можуть допомогти скоригувати супутні симптоми.
Тривалість стану деперсоналізації може становити від кількох хвилин до кількох років.
При дереалізації навколишнє сприймається зміненим, дивним, невиразним, чужим, примарним, тьмяним, застиглим, неживим. Воно сприймається як би "крізь туман, молоко, плівку, малопрозоре скло", часто втрачає об'ємність і перспективу – "як на фотографії", відчуттям якоїсь "гри", або "як уві сні".