2. Ігротерапія, центрована клієнта. Мета такої терапії – не міняти і не переробляти дитину, не вчити її якимось спеціальним поведінковим навичкам, а дати можливість бути самим собою.
Ігрова терапія – це допоміжна практика, яка використовує гру як інструмент. З її допомогою можна розвивати важливі вміння та навички, логіку, мовлення. Також ігрові терапевти працюють із емоціями — допомагають знижувати тривожність, страхи, вчити дитину знаходити контакт із однолітками.
Лендрет пише (Landreth, 1991): У загальному сенсі цілі ігрової терапії, центрованої на дитині, узгоджуються з внутрішнім прагненням дитини до самоактуалізації.
Терапевтичну гру студенти на виробничій практиці проводять у два етапи: підготовка дітей до процедур; спілкування з ними відповідно до їх вікових груп.