У чому небезпека психомоторного збудження?

Психомоторне збудження завдає серйозного занепокоєння людям, які його відчувають, а також може викликати тривогу у оточуючих. Для людини з психомоторним збудженням усвідомлення своїх дій або розуміння того, що їх помітили сторонні люди, є додатковим джерелом занепокоєння.

Психомоторне збудження – це патологічний стан, що характеризується руховим занепокоєнням різного ступеня вираженості (від метушливості до руйнівних дій), що часто супроводжується мовним збудженням (багатомовність, вигуки фраз, слів, окремих звуків).

Препарати вибору для лікування психомоторного збудження – седативні нейролептики, у тому числі у вигляді комбінації з дифенгідраміном (Дімедрол) або прометазином (Діпразін, Піпольфен), або транквілізатори.

Психомоторне збудження – Руховий занепокоєння різного ступеня вираженості від метушливості до руйнівних дій (агресія та аутоагресія), що часто супроводжується мовним збудженням (Багатомовність, вигуки фраз, слів, окремих звуків).