Методи переконання (також модуси переконливості) прийоми у риториці, які визначають мовну стратегію оратора при зверненні до слухачів. До методів переконання належать етос, пафос та логос.
Переконання частина системи вірувань, світогляду, що надає особистості чи соціальній групі впевненість у своїх поглядах на світ, знаннях та оцінках реальної дійсності. Переконання спрямовують поведінку, вчинки, рух особистості, мимовільні події, результати та рішучі дії.
Застосування методу переконання спрямовано розвиток переконань, ідей, поглядів, світогляду, вироблення громадянської позиції, прийняття культурних і соціальних цінностей. Методика застосовується за необхідності проведення перетворень у всіх сферах життєдіяльності суспільства, його переходи на нову стадію розвитку.
Метод примусу, як і метод переконання, ґрунтується на доказ своєї точки зору. Методи переконання – лідери у методах організаторського впливу, бо мають під собою аргументований ґрунт, доказ потреби чи непотрібності дії, роз'яснення його правильності чи неправильності.