Мислення завжди має опосередкований характер. Встановлюючи зв'язки та відносини між речами, людина спирається не тільки на безпосередні відчуття та сприйняття, але обов'язково і на дані минулого досвіду, що збереглися у його пам'яті.
Мислення – найвищий ступінь людського пізнання; процес пізнання навколишнього реального світу, основу якого складає освіту та безперервне поповнення запасу понять, уявлень; включає в себе висновок нових суджень (здійснення висновків).
Опосередкований характер обумовленість мислення від минулого досвіду чітко простежується тоді, коли відбувається зіткнення зі наслідками, завдяки чому людина визначає причину явищ.