Показано, що як сутнісними, так і специфічними рисами міфу слід вважати наративність, архетиповість, символічність та ритуальність.
Для міфу характерно, що різні духи, боги (а тим самим і представлені ними стихії та природні об'єкти) та герої пов'язані сімейно-родовими відносинами. У міфі форма тотожна змісту і тому символічний образ є те, що він моделює.
Міфологічне свідомість передбачає сприйняття дійсності у конкретно-чуттєвих образах. Подія чи явище не може бути сприйнята сама по собі: вона відтворюється емоційно-образною мовою, визначаючи реальність через вже пережиті відчуття.
Міф (від ін. -грец. μῦθος – мова, слово; оповідь, переказ) – оповідання, що передає уявлення людей про світ, місце людини в ньому, про походження всього сущого, про богів і героїв і передбачає пріоритет режиму одночасності сприйняття і мислення.