Відмінність «особистості» від «людини» визначається тим, що "людина" є родове поняття, а "особистість" – індивідуальне, від «індивіда» ж «особистість» відрізняється тим, що є його особливою якістю, але не вродженим, не іманентним, а таким, що формується в результаті оволодіння індивідом певним культурним змістом; …
Поняття «особистість» використовується для позначення людини із соціально значущими якостями. Не кожна людина є особистістю. Індивідом народжуються, індивідуальність набувають, а особистістю стають у процесі соціалізації.
Під «особистістю» можуть розуміти: людського індивіда як суб'єкта відносин та свідомої діяльності («обличчя» — у сенсі слова); стійку систему соціально значущих рис, що характеризують індивіда як члена тієї чи іншої суспільства чи спільності.
Особистість – це продукт соціалізації індивіда. Вона формується лише під впливом суспільства! Якщо людина вчасно не інтегрується до соціуму, не пройде поетапно всі стадії соціалізації, то й особистістю вона, на жаль, не стане. Індивідуальність – система унікальних рис, властивих якійсь конкретній людині.