Ключовим фактором, що визначає здатність азартних ігор викликати звикання, є та частота, з якою гравці можуть робити ставки. Гріффітс стверджує, що людей із ігровою залежністю приваблює саме кількість можливих заохочень, а не фактично виграні гроші чи навіть вид азартної гри.
Відбувається відчуження людини від його звичного кола спілкування, він все глибше починає занурюватись у самотність. Разом з цим поступово починає змінюватись і спосіб мислення. Гра стає головним життєвим заняттям, що призводить до фізичного, духовного та соціального занепаду в процесі розвитку особистості.
До азартних ігор зазвичай можуть бути віднесені карткові ігри (за винятком спортивних), рулетка, тоталізатор, парі (заснована на ризику угода про виграш, результат якої залежить від події, щодо якої невідомо, настане вона чи ні) тощо.