У 1908 році швейцарський психіатр Ейген Блейлер описав шизофренію як самостійне захворювання, яке відрізняється від деменції і ввів цей термін у психіатрію.
У 1952 році почалася біохімічна ера лікування шизофренії Першим відомим нейролептиком став хлорпромазин. Механізм дії нейролептиків дозволяв неселективно блокувати дофамінові рецептори та зменшувати вираженість галюцинацій та маячних симптомів.
Трепанація черепа, електрошокотерапія, кровопускання ці жорстокі методи застосовували для лікування шизофренії сотні років тому.
А звичну назву хвороби «шизофренія» (від грец. schizo — «розщеплюю, розколюю» та phren — «душа, розум») уперше використав у своїх роботах швейцарський психіатр Ейген Блейлер 1908 року.