бентежити – змушувати когось почувати себе ніяково Ви мене бентежите!
Замішання, сум'яття, хвилювання, пов'язане зі втратою самовладання, внутрішньої рівноваги, стан того, хто зніяковів, бентежиться. Почервоніти від збентеження. Прийти до с.
порушувати спокій когось, викликати сум'яття, хвилювання, тривогу ◆ Ця страшна звістка мене вкрай збентежила. Збентежити чийсь спокій.