Діагностування епілепсії передбачає низку процедур, які зазвичай включають аналіз крові, електроенцефалографію (ЕЕГ), комп'ютерну томографію (КТ) та/або магнітно-резонансну томографію (МРТ). Дані методи дозволяють лікарю виявити причину епілепсії, а також визначити тип нападу2.
Ще бувають різні рухові порушення, які можуть плутати з епілепсією, наприклад, тики, дистонічні гіперкінези та інші, порушення сну — парасомнії, мігрень з аурою. Крім того, на прийомі епілептичні напади часто доводиться диференціювати із функціональними.
Епілепсія може розвинутися у будь-якої людини у будь-якому віці, але частіше зустрічається у маленьких дітей та людей похилого віку. У 1 із 26 осіб протягом життя розвивається епілепсія. Люди з деякими захворюваннями більше схильні до ризику розвитку епілепсії. Щорічно приблизно 48 осіб із 100 000 хворіють на епілепсію.