Як лікувати міоклонічну епілепсію?

Лікування міоклонічної епілепсії У фармакорезистентних випадках показано комбіноване лікування вальпроатами, бензодіазепінами, етосуксимідом, барбітуратами, антиконвульсантами нового покоління (топіраматом, леветирацетамом).

Юнацька міоклонічна епілепсія добре піддається лікуванню. У 75-85% хворих спостерігається стійка ремісія. Напади відрізняються легкою формою і виникають переважно після пробудження. Інфантильні спазми – епілептичний синдром, який спостерігається у дітей віком 3-7 місяців.

Міоклонус-епілепсія (МЕ) Лафори (EPM2) – рідкісне аутосомно-рецесивне захворювання, що характеризується парціальними та генералізованими судомними нападами, міоклоніями та деменцією. Воно починається у підлітковому віці та швидко прогресує, призводячи до смерті через 4-8 років.

Міоклонічні напади – це раптові, дуже короткі, мимовільні здригання, які можуть залучати все тіло або його частину, наприклад руки або голову. Іноді міоклонічні напади можуть призвести до падіння пацієнта. Після падіння напад відразу припиняється, і пацієнт встає.