Для підлітка із ЗПР характерний низький рівень ініціативності, бідність мотиваційно-потребової сфери, недостатність у довільності когнітивних процесів, схильність до польової поведінки.
Деякі порушення психічного розвитку в дітей віком можуть бути відзначені батьками чи вихователями й у ранньому віці. Проте діагностика ЗПР проводиться у період початку серйозної розумової діяльності дитини, зазвичай, з 5-6 років. Поставити діагноз та розпочати корекцію необхідно до 7-8 років.
Під затримкою психічного розвитку розуміється темпове відставання розвитку психічних механізмів, і навіть незрілість емоційно-вольової діяльності дітей, які піддаються подолання з допомогою спеціалізованого навчання та виховання.