Індивід – вихідний стан людини у філогенетичному та онтогенетичному розвитку. Особистість розглядається як результат розвитку індивіда, втілення власне людських якостей. Особистість – це соціальна сутність человека.26 лип. 2010р.
Відмінність «особистості» від «людини» визначається тим, що "людина" є родове поняття, а "особистість" – індивідуальне, від «індивіда» ж «особистість» відрізняється тим, що є його особливою якістю, але не вродженим, не іманентним, а таким, що формується в результаті оволодіння індивідом певним культурним змістом; …
Особистість, загальножитейський і науковий термін, що означає: 1) людського індивіда як суб'єкта відносин та свідомої діяльності (особа, у широкому значенні слова) або 2) стійку систему соціально-значущих рис, що характеризують індивіда як члена того чи іншого суспільства чи спільності.
Інакше кажучи, це те, як проявляється людина у своїй діяльності та у взаєминах з оточуючими. До структури цих явищ входять здібності, темперамент, характер, воля, емоції, мотивація.