СПІЛКУВАННЯ, -я, порівн. Дія за знач. дієслов. спілкуватися; взаємні зносини, діловий чи дружній зв'язок.
Спілкування зв'язку між людьми, в ході якої виникає психологічний контакт, що виявляється в обміні інформацією, взаємовпливі, взаємопереживанні, взаєморозумінні.
- порозуміння, дружба, співпраця, братання, згода
- дружба, приязнь, товариство
- панібратство, приятельство, дружелюбність, амікошонство, приязнь, доброзичливість
- контакт, зв'язок, передача, комунікація, повідомлення
- приятельство, приязнь, побратимство
- бесіда, інтрижка, інтрига, роман
Спілкування – це зв'язок між людьми, внаслідок якого відбувається вплив однієї людини на іншу. У спілкуванні реалізується потреба у іншій людині.