Якщо внаслідок пошкодження головного мозку порушується один або кілька компонентів правильного використання язика, це називається афазією. Афазія – а(=не) фазія(=висловлювання) – означає, отже, що людина не може більше висловити словами те, що хоче. Він не може використовувати мову.
У психіатрії існує термін «олекситимія». Він складається з негативного префікса «ἀ» та двох основ: «λέξις» (слово) та «θυμός» (почуття, емоції). Цей термін визначає психологічний стан, коли особистість нездатна оцінювати та описувати власні емоції.
Внутрішня мова взагалі часто буває досить хаотична, тому що вона не повинна підкорятися формальним правилам мови. Це з причин складності висловлювання думок – ідея собі немає потреби висловлювати скільки-небудь виразно, оскільки думка наша і ми розуміємо її ще до позначення у внутрішній промови.
Афазія – це втрата мовних функцій, що відбувається через ураження центру мови в корі головного мозку. В результаті людина втрачає можливість говорити та/або сприймати розмову на слух, а в деяких випадках рахувати, читати чи писати.