Толерантність (у фармакології) або синдром звикання (Звикання до лікарських засобів) означає зниження реакції на повторне введення ліків, наркотиків або психоактивних речовин; звикання організму, через що потрібна все більша і більша доза для досягнення властивої речовини ефекту.
Звикання (габітуація) — це поступове зменшення реакції у відповідь як результат продовжується або повторюваної стимуляції в нормальних умовах (не супроводжується підкріпленням стимулу). Звикання властиве всім живим істотам.
Толерантність – це зниження реакції на препарат, що неодноразово використовується. Резистентність – це розвиток здатності мікроорганізмів або пухлинних клітин протистояти раніше руйнівному впливу ліків. Прикладами лікарських засобів, що призводять до толерантності, є етиловий спирт та опіати.
Пристрасть характеризується непереборним прагненням до повторного вживання психоактивних засобів з наркотичною дією для досягнення ейфорії (грец. еu – добре, phero – переношу), або зменшення психічного та/або фізичного дискомфорту, що виникає внаслідок позбавлення наркотиків.